Кардіовертер-дефібрилятор, що імплантується (КДІ) — це пристрій, що самостійно визначає життєво-загрозливу аритмію та усуває її шляхом протиаритмічної стимуляції серця або електричним дефібриляційним розрядом, який завдається всередину серця по електроду.

Будова системи КДІ подібна до будови кардіостимулятора: пристрій з вбудованою потужною батареєю і конденсатором та мікрокомп’ютер розміщені в герметичному корпусі з інертного сплаву, та є від одного до трьох електродів. Шлуночковий електрод має специфічну будову, що відрізняється від звичайного електроду кардіостимулятора наявністю високовольтної спіралі.

КДІ можна розділити на види за кількістю камер серця, з якими працює пристрій на однокамерні, двокамерні та трикамерні (з функцією ресинхронізації). Відповідно, такі пристрої матимуть один, два або три електроди.

Їх поділяють також за наявністю або відсутністю сенсора (або сенсорів) частотної адаптації (є не у всіх пристроїв).

Крім того, є КДІ сумісні з магнітно-резонансними томографами (МРТ-сумісні). Якщо у пацієнта імплантовано КДІ, корпус і електроди якого виготовлено зі звичайного сплаву (переважно це титановий сплав) — таким хворим відносно протипоказане проходження МРТ-обстеження через високий ризик виходу з ладу пристрою.

Однокамерний КДІ

Це моделі, які слідкують за роботою, стимулюють (за потреби) лише одну камеру серця (переважно це правий шлуночок серця) і усувають життєво-загрозливі аритмії.

Такі пристрої імплантують хворим, в яких виникають такі стани:

• стійкі шлуночкові тахікардії або епізод фібриляції шлуночків серця
• перенесений епізод «аритмогенної» клінічної смерті
• з профілактичною метою — у пацієнтів зі значно зниженою фракцією викиду (скоротливістю) лівого шлуночка серця (після перенесених інфаркту міокарда, запалення серцевого м’язу — міокардиту, кардіоміопатії й ін.)
• у хворих з деякими видами подовженого інтервалу QT на кардіограмі.

Двокамерний КДІ

Це моделі, які слідкують за роботою, стимулюють (за потреби) дві камери серця (праве передсердя і правий шлуночок серця) і усувають життєво-загрозливі аритмії.

Ці моделі краще за однокамерні розрізняють передсердні та шлуночкові тахікардії. Тому в них значно нижчий відсоток хибного спрацьовування і більші можливості для індивідуального налаштування.

Покази до імплантації — такі ж як і в однокамерних КДІ.

Трикамерний КДІ

Ці пристрої поєднують в собі можливості ресинхронізаційної терапії (див. розділ «Статті», — «Види кардіостимуляторів та покази до їхньої імплантації», — «Трикамерний ЕКС») і дефібриляторів.

Покази до імплантації — такі ж як і в однокамерних КДІ та супутня значно знижена фракція викиду (скоротлива функція) лівого шлуночка, блокада лівої ніжки пучка Гіса, коли різні відділи лівого шлуночка серця скорочуються несинхронно, а тому порушується насосна функція серця.

Два електроди імплантуються, як у звичайного двокамерного ЕКС або КДІ, а третій — через венозну систему серця заводиться до лівого шлуночка. Власне третій електрод стимулює зону лівого шлуночка, яка «запізнюється» одночасно з іншими відділами і з правим шлуночком, — тобто додатково до протиаритмічних ефектів відбувається ще й відновлення синхронності роботи серця, поліпшується його скоротливість, а отже — зростає фракція викиду.