Ішемічна хвороба серця (ІХС), методи її лікування
Ішемічна хвороба серця (ІХС) — це серйозне захворювання, яке уражає судини серця — вінцеві (коронарні) артерії. Вони забезпечують нормальну роботу серця, постачаючи до серцевого м’язу кров з розчиненими в ній киснем і поживними речовинами.
ІХС виникає, коли внутрішня стінка вінцевих артерій потовщується через відкладення в ній холестеролу, різних жирів, солей кальцію й інших речовин. Таке потовщення називається атеросклеротичною бляшкою, а саме захворювання — вінцевий атеросклероз (мал.1).
Мал.1 Утворення атеросклеротичних бляшок в стінці артерії
Зі збільшенням атеросклеротичної бляшки зростає ймовірність розриву внутрішньої стінки судини в місці розташування бляшки. При цьому утворюється тромб, який складається з клітин крові та вмісту бляшки, який може перекривати просвіт вінцевих артерій (мал.2).
Мал.2 Тромбоз просвіту артерії в місці розірваної атеросклеротичної бляшки
Повне припинення плину крові по вінцевій артерії призводить до змертвіння серцевого м’язу. Такий стан називається інфаркт міокарда (мал.3).
Мал.3 Інфаркт міокарда
Симптоми ішемічної хвороби серця
Зі збільшенням розмірів атеросклеротичної бляшки просвіт судини звужується, плин крові до серцевого м’язу зменшується. Це викликає відчуття печіння, болів стисного характеру або різкого болю в ділянці грудної клітки (стенокардія). Біль може посилюватись під час фізичних або емоційних навантажень. Іноді цей біль віддає в плече, спину, ліву або праву руку, шию або щелепу. Серед інших можливих симптомів ІХС — печія, нудота, блювання, задишка і посилене потовиділення.
При появі вказаних тривожних симптомів стенокардії необхідно обов’язково звернутися до кардіолога. Від своєчасного проведення діагностики і лікування залежить збереження Вашого життя.
Фактори ризику розвитку ішемічної хвороби серця.
Виникненню та прогресуванню ІХС можуть сприяти такі чинники, які називаються чинниками ризику:
- підвищений артеріальний тиск;
- підвищений вміст холестеролу в крові
- надлишкова вага тіла, вживання жирної їжі;
- цукровий діабет;
- куріння;
- малорухомий спосіб життя;
- психоемоційні стреси;
- чинник спадковості — часті випадки захворювання ІХС у родичів;
- ризик розвитку ІХС також може підвищуватись з віком пацієнта.
Методи діагностики ішемічної хвороби серця
Існують різні методи діагностики ІХС. Найбільш поширеним методом діагностики порушення роботи серцевого м’язу є електрокардіографія (ЕКГ), яка визначає електричну активність серця. Для виявлення прихованих форм ІХС застосовують велоергометрію — тест із навантаженням, який визначає електричну активність серця під час фізичних навантажень.
Таким чином, на основі Ваших скарг, зіставивши їх із даними ЕКГ і тесту з навантаженням, кардіолог може припустити наявність у Вас ішемічної хвороби серця.
Лікування ішемічної хвороби серця
Лікування ішемічної хвороби серця становить одну з найсерйозніших проблем сучасної кардіології. Передусім, необхідно усунути (за можливості) або значно ослабити чинники ризику, які сприяли виникненню ішемічної хвороби серця. Раціональна дієта, відмова від куріння і вживання алкоголю, дозовані фізичні навантаження, організація правильного режиму праці і відпочинку, вживання ліків, призначених Вашим лікарем-куратором, — усе це становить комплекс заходів, які сповільнюють прогресування атеросклерозу вінцевих артерій.
Лікування, яке порекомендує Ваш лікар, буде залежати від ступеня важкості хвороби. Це може бути:
- медикаментозна терапія;
- -хірургічний метод лікування — аорто-коронарне шунтування (АКШ).
Цей метод полягає в тому, що в обхід уражених атеросклеротичними бляшками судин вшиваються власні судини пацієнта, — так звані «шунти». Ця операція з відновлення кровоплину є серйозним втручанням на відкритому серці (мал.4).
Мал.4 Шунтування коронарних артерій
Процедура черезшкірної транслюмінальної коронарної ангопластики (ЧТКА) без використання або з використанням стенту (стентування) є особливо ефективне при ранньому звертанні пацієнта до лікаря і своєчасно проведеній діагностиці (див. розділ “Послуги”, — “Стентування вінцевих артерій”.
Варто зазначити, що медикаментозна терапія ішемічної хвороби серця, зокрема стенокардії, спрямована на усунення симптомів хвороби (зменшення частоти та інтенсивності болів) і на зниження ймовірності переходу хвороби в інфаркт, і не впливає на причину захворювання — звуження просвіту артерій через атерослеротичні бляшки в їхньому просвіті.
Єдиним радикальним методом лікування на сьогодні є стентування цих артерій або операція аорто-коронарного шунтування.
