Види електрокардіостимуляторів (ЕКС) та покази до їх імплантації.

ЕКС можна розділити за типами по кількості камер серця, з якими працює пристрій, на однокамерні, двокамерні та трикамерні (з функцією ресинхронізації). Відповідно, такі пристрої матимуть один, два або три електроди.

Вони можуть мати вбудований сенсор частотної адаптації – елемент ЕКС, котрий реєструє, коли людина виконує фізичну роботу і відповідно до потреби збільшує частоту серцевих скорочень, а потім знижує її до базової після завершення навантаження (швидка хода/біг, активна фізична праця).

Крім того, є ЕКС сумісні з магнітно-резонансними томографами (МРТ-сумісні). Якщо у пацієнта імплантовано ЕКС, корпус і електроди якого виготовлено зі звичайного сплаву (переважно це титановий сплав) — таким хворим відносно протипоказане проходження МРТ-обстеження через високий ризик виходу з ладу кардіостимулятора.

Однокамерний ЕКС

Це базові моделі, які слідкують за роботою і стимулюють лише одну камеру серця (переважно це правий шлуночок серця).
Такі пристрої імплантують переважно у хворих, які мають фібриляцію передсердь (інша назва — миготлива аритмія) та супутню низьку частоту серцевих скорочень (брадикардію).  При цьому у хворих повинні бути такі скарги, пов’язані з брадикардією, як запаморочення, втрата свідомості чи задишка.
Дуже рідко однокамерні стимулятори можна імплантувати хворим із синдромом слабкості синусового вузла (див. розділ «Ми лікуємо», — «Синдром слабкості синусового вузла»)..

Двокамерний ЕКС

Це пристрої, що слідкують за роботою і стимулюють дві камери серця — праве передсердя і правий шлуночок.
Таким чином, порівняно з однокамерними пристроями, реалізується більш фізіологічна робота серця — забезпечується послідовна робота передсердь і шлуночків серця.
Їх імплантують пацієнтам із станами, які називаються атріо-вентрикулярні блокада (А-В блокада) ІІІ ступеня (або повна А-В блокада), А-В блокада ІІ ступеня, тип Мобітц-2, А-В блокада ІІ ступеня, тип Мобітц-1 з супутньою блокадою однієї чи двох ніжок пучка Гіса (див. розділ «Ми лікуємо», — «Атріо-вентрикулярні блокади»). Наявність характерних симптомів брадикардії у хворих з такими станами не є вирішальною для визначення необхідності імплантації ЕКС, оскільки вони само по собі асоціюються з високим ризиком раптової серцевої смерті. Також ці пристрої імплантують хворим із синдромом слабкості синусового вузла.

Трикамерний ЕКС (ресинхронізуючий)

Інакше ці пристрої називаються ресинхронізуючими стимуляторами (або ЕКС з функцією ресинхронізації).
Їх імплантують пацієнтам із значно зниженою фракцією викиду (скоротливою функцією) лівого шлуночка і супутньою повною блокадою лівої ніжки пучка Гіса, коли різні відділи лівого шлуночка серця скорочуються несинхронно. Через це падає насосна функція серця (котра відображається в зниження фрації викиду лівого шлуночка при Ехо-кардіографічному обстеженні).

Два електроди імплантуються, як у звичайного двокамерного ЕКС, а третій — через венозну систему серця заводиться до лівого шлуночка. Власне третій електрод стимулює зону лівого шлуночка, яка найбільше «запізнюється» одночасно з іншими відділами і з правим шлуночком, — тобто відбувається відновлення синхронності роботи шлунчоків серця, покращується їх скоротливість, а отже – зростає фракція викиду.

Додаткові функції, та особливості ЕКС
На даний час на ринку медичних товарів України присутні різні моделі кардіостимуляторів від різних виробників — США, Франції, Швейцарії, Німеччини, Малайзії.

• Сучасні пристрої можуть мати корпуси й електроди, виготовлені зі спеціальних сплавів, які дають змогу безпечно виконувати  магнітно-резонансну томографію — МРТ (якщо виникає така необхідність). Звичайні ЕКС дуже не рекомендовано розміщувати в магнітно-резонансних томографах, оскільки існує висока ймовірність виходу кардіостимулятора з ладу під час обстеження. Позаяк не завжди можна повноцінно замінити МРТ іншим обстеженням, і були розроблені нові сплави металів для кардіостимуляторів.
  
• Є низка моделей, що містять не один, а декілька вбудованих сенсорів. Такі пристрої забезпечують найбільш адекватну зміну стимульованої частоти серцевих скорочень у відповідь на фізичні навантаження або у відповідь на емоції (радість, хвилювання) — так, як би це відбувалось з серцем, яке працює самостійно. Це особливо актуально для дуже молодих пацієнтів, які хочуть вести максимально безтурботне і фізично активне життя.
• Деякі пристрої можуть містити набір програмного забезпечення та сенсорів, які автоматично визначають погіршення роботи серця і сигналізують про це дзвінким пищанням. Це дає змогу пацієнтові вчасно звернутись до лікаря (ще до появи симптомів погіршення перебігу хвороби), аби запобігти подальшому погіршенню стану здоров’я.
• Окремі моделі мають збільшену ємність батареї (+2-3 додаткові роки роботи пристрою).
• Інші ЕКС можуть мати зменшений розмір корпусу, якщо пацієнтові необхідний ідеальний косметичний ефект або мова йде про педіатричних хворих.