Імплантація кардіовертера-дефібрилятора (ІКД) — процедура вживлення електродів та пристрою кардіовертера-дефібрилятора (див. розділ “Статті”, — “Карідовертери-дефібрилятори та покази до їхньої імплантації”).

Суть методу
Під час імплантації кардіовертера-дефібрилятора вживляють електрод (-и) в серцевий м’яз, а кардіовертер-дефібрилятор — у спеціально сформовану підшкірну порожнину.

Для чого виконується (покази)
Вам може бути рекомендована імплантація пристрою кардіовертера-дефібрилятора найчастіше в разі виникнення життєво-загрозливої аритмії. Найчастішими показами є: шлуночкова тахікардія, низька скоротливість серця після перенесеного інфаркту міокарда, перенесений епізод “аритмогенної” зупинки серцевої діяльності, синдром подовженого інтервалу QT, синдром Бругада або інші стани, при яких існує високий ризик виникнення життєво-загрозливих аритмій.

Ризики
Імплантація пристрою кардіовертера-дефібрилятора — це порівняно безпечна процедура. Проте, як і з більшістю інвазивних процедура, існує ймовірність виникнення таких ускладнень:

1) Інфікування частин системи кардіовертера-дефібрилятора (рідко)

2) Місцева кровотеча (рідко)

3) Перфорація стінки серця (вкрай рідко)

4) Ішемія міокарда (вкрай рідко)

5) Життєво загрозлива аритмія (рідко)

6) Формування гематоми в порожнині шкіри, куди поміщений кардіостимулятор (рідко)

7)Алергічні реакції (вкрай рідко)

Окрім цього існують віддалені можливі ускладнення:

1) Зміщення електродів (рідко)

2) Поломка електроду (вкрай рідко)

3) Порушення ізоляції електрода (вкрай рідко, якщо використана відповідна техніка імплантації)

4) Втрата з’єднання електрода з корпусом кардіовертера-дефібрилятора в місці їхнього приєднання (вкрай рідко)

5) Порушення роботи самого кардіовертера-дефібрилятора (одинокі випадки в світі описані в літературі)

6) Потоншення шкіри над кардіовертером-дефібрилятором (якщо пацієнт дуже швидко та сильно схуд)

Підготовка до процедури
Перед плановою імплантацією кардіовертера-дефібрилятора Вам будуть надані інструкції вашим лікарем-куратором. До загальних вказівок належить відмова від їжі зранку в день запланованої процедури; запитайте лікаря-куратора чи варто приймати Ваші ліки перед операцією.

Хід процедури
Імплантація пристрою кардіовертера-дефібрилятора є хірургічною процедурою і проводиться в умовах повної стерильності. Перед операцією пацієнту вводять антибіотик для профілактики інфекційних ускладнень. Питання про використання болетамувальних препаратів вирішується лікарем. Частіше операцію проводять під місцевою анестезією. У такому разі лікар буде з Вами у словесному контакті. Найпоширенішим місцем імплантації пристрою є верхній передній край грудної клітки. Зазвичай робиться розріз завдовжки 8-9 см поблизу ключиці, звідки забезпечується доступ до вен, через які, під контролем рентген-ангіокомплексу електрод (-и) заводяться та імплантується в серце. За допомогою спеціального комп’ютера лікар оцінює роботу імплантованого електрода. Він також може попросити Вас глибоко подихати, покашляти і т.і., для перевірки міцності фіксації електрода в серці. Після цього електрод підключається до кардіовертера-дефібрилятора. У місці розрізу формується порожнина, так звана “кишенька”, куди ховають пристрій. Після цього зашивається підшкірна клітковина і шкіра.