Лікування аритмій

Катетерна абляція аритмії – це метод ендоваскулярного (через проколи в судинах) лікування порушень ритму.

Хоча проводиться дане втручання без розрізів, але класифікується як операція. Виконується спеціальними довгими електродами, які, через проколи в судинах, вводяться в порожнину серця. За допомогою спеціальної комп’ютерної станції  (електрофізіологічна установка), до якої під’єднуються ці електроди, лікар знаходить субстрат (вогнище) аритмії, та усуває її шляхом аплікації радіохвиль високої частоти – простіше кажучи – «припікає» невелику ділянку серця зсередини. Усунути аритмію можна не тільки шляхом нанесення «опіку», а й шляхом замороження (кріоабляція) аритмогенної зони.

Кому необхідна абляція?

Катетерна радіочастотна абляція (РЧА) показана пацієнтам із різноманітними порушеннями серцевого ритму. До них належать: тріпотіння передсердь, фібриляція передсердь (миготлива аритмія), WPW-синдром (синдром Вольф-Паркінсон-Уайт), А-В вузлова тахікардія (АВВРТ, АВВТ), передсердна ектопічна тахікардія, шлуночкова тахікардія (ШТ) , часта шлуночкова екстрасистолія.

Мета цих операцій:

  1. покращити якість життя (позбувшись аритмії)
  2. запобігти раптовій серцевій смерті при деяких видах аритмій (котрі є потенційно небезпечні).

Яка підготовка до процедури?

Перед абляцією пацієнт повинен не їсти як мінімум за 6 годин до початку втручання. Необхідно проконсультуватись з лікарем щодо прийому препаратів ще за тиждень  до операції.

Хід операції:

Катетерну абляцію проводять у ретген-операційній. Спочатку пацієнта кладуть на рентген-неконтрастний стіл, роздягають та підключають до кардіомонітору для відстеження ряду життєвих параметрів. Праву та ліву здухвинні (пах) ділянки голять, обробляють антисептиком, знеболюють місцево. Через проколи в судинах (найчастіше, це стегнові вени і/або артерія), за допомогою спеціальних систем доставки – інтродюсерів (трубки з вбудованими клапанами), під контролем відеорентгену, в серце вводять діагностичний та абляційний електроди.

За допомогою стимуляції серця першим електродом у різних режимах, та введення медикаментів, провокується аритмія. Це робиться для того, щоб підтвердити її вид та розташування. Після цього, на кінчик другого електрода, котрий прикладається до «хворої» ділянки серця подаються радіохвилі високої частоти, котрі нагрівають електрод в місці контакту із «хворою» ділянкою серця і «припікають» її. В результаті, в цьому місці утворюється рубець, зникає ненормальна електрична активність і припиняється аритмія. 

Пацієнт знаходиться на операційному столі ще 30 хвилин, після чого повторно виконується спроба провокувати аритмію за допомогою програмованої електричної стимуляції серця та медикаментів. У разі відсутності запуску аритмії абляція вважається успішною.

Після цього забирають інтродюсери із судин, а на місце проколу накладається тиснуча пов’язка.

Що відчуває пацієнт під час абляції?

Під час абляції пацієнти, переважну більшість часу, перебувають у свідомості, а операція виконується під місцевим знечуленням. Пацієнти можуть відчувати дискомфорт у місці проколу судин, а також перебої у роботі серця, і навіть виникнення типової аритмії, в процесі її пошуку. Під час нанесення опіку можливі короткотривалі (до 60 секунд) відчуття загрудинного болю, зазвичай помірної інтенсивності.

Які можливі ускладнення?

У переважної частини пацієнтів абляція проходить без ускладнень, а ризики їх виникнення складають менше 1%. До можливих ускладнень відносяться:

  • пошкодження судинної стінки, гематома у місці проколу судин (рідко)
  • пошкодження серцевої тканини або клапанів катетерами, перфорація стінки серця (вкрай рідко)
  • інфаркт або інсульт (вкрай рідко)
  • утворення тромбів та тромбоемболія (вкрай рідко)
  • алергічні реакції (вкрай рідко)

Скільки часу пацієнт перебуває у стаціонарі?

Оскільки абляція – це малотравматична операція, пацієнти виписуються на 2-й день після її проведення (зазвичай). Через місяць після абляції пацієнт повторно записує холтер-ЕКГ; якщо немає ознак рецидиву аритмії, то можна повертатись до звичного способу життя.

Підготували матеріал О.І. Семенюк, О.А. Мишаківський