Методичні рекомендації для пацієнтів з імплантованим електрокардіостимулятором

1. Штучний водій ритму — кардіостимулятор
2. Причини імплантації кардіостимулятора
3. Хід операції
4. Післяопераційний період

Життя із кардіостимулятором

Штучний водій ритму серця – кардіостимулятор.

Що таке кардіостимулятор?
Кардіостимулятор це імплантований пристрій, який моніторує ваш серцевий ритм і відповідно до потреб Вашого серця надсилає електричні імпульси, які викликають серцеві скорочення.

З яких частин складається система кардіостимуляції?
Кардіостимулятор складається з генератора пульсу (комп’ютерна мікросхема) і батареї, захищених корпусом з титанового сплаву, конекторної частини (для під’єднання електродів); ендокардіальних (серцевих) електродів (електричних провідників).

Кардіостимулятор налаштовується (програмується) лікарем. Це є свого роду маленький компютер, який записує і аналізує електричну активність серця та реагує відповідно на неї. Літієва батарея забезпечує тривалу роботу кардіостимулятора (від 6 до 13 років).

Один або декілька електричних провідників-електродів є підключені до генератора пульсу з однієї сторони і протилежним кінцем з’єднуються з серцем. Вони передають власні електричні імпульси серця до кардіостимулятора і штучно створені електричні імпульси – до серця.

Причини імплантації кардіостимулятора

Для чого він використовується?
В нормі електричний імпульс утворюється в синусовому вузлі, що є природнім джерелом електричних імпульсів серця і розташований у верхній частині правого передсердя (на межі переходу верхньої порожнистої вени в праве передсердя).

З синусового вузла імпульс мандрує до атріовентрикулярного вузла, що розташований між двома передсердями, а пізніше до шлуночків серця. По ходу проходження імпульс стимулює скорочення серцевого м’яза.

При певних порушеннях утворення і проходження імпульсу по провідній системі серця та наявності специфічної симптоматики є рекомендована імплантація електрокардіостимулятора.

Які покази до імплантації електрокардіостимулятора?
Найчастіше це є :

• Синдром слабкості синусового вузла – при цій патології синусовий вузол генерує імпульси з низькою частотою, або не підвищує частоту утворення імпульсів у випадку фізичних навантажень. Це спричиняє низьку частоту серцевих скорочень (брадикардію) і появу характерних симптомів – втрату свідомості або запаморочення, задишку, різку загальну слабкість.
• Атріо-вентрикулярні блокади (т. зв. «серцевий блок») – при цій патології сигнали з синусового вузла не можуть частково або повністю проходити до шлуночків. Абсолютним показом до вживлення електрокардіостимулятора є атріо-вентрикулярна блокада 3 ст., 2 ст. (тип Мобітц-2), і в деяких випадках 1ст. і 2 ст. (тип Мобітц-1).

Рідше імлпантація кардіостимулятора буде рекомендована при наступних захворюваннях:

• Блокадах, спричинених інфарктом міокарда.
• Різноманітних порушеннях провідності, як ускладнення після операцій на серці.
• У випадку наявних порушень провідної системи серця при вроджених вадах серця.
• Гіпертрофічній кардіоміопатії.
• Порушення функції провідної системи серця під час вагітності.
• Різних порушеннях передсерднього ритму.
• У випадку виникнення специфічних станів і синдромів: подовженого QT-інтервалу, м’язової дистрофії, мітохондріальної цитопатії, порушеннях метаболізму.

Хід операції

Як проходить операція?
Імплантація кардіостимулятора є хірургічною процедурою і проводиться в умовах повної стерильності, та майже завжди – під місцевим знечуленням (питання про використання знеболюючих препаратів вирішується лікарем).

У випадку місцевої анестезії лікар буде з Вами у словесному контакті. Найчастішим місцем імплантації є передньо-бокова стінка грудної клітини. Зазвичай робиться розріз нижче ключиці, звідки забезпечується доступ до вен, через які, під контролем ангіографічного комплексу (рентгенівський метод), електроди заводяться в серце. За допомогою спеціального комп’ютера лікар оцінює параметри роботи введених у серце електродів.

Після цього електрод(и) підключаються до електрокардіостимулятора. У місці розрізу формується порожнина, так звана «кишенька», куди поміщається кардіостимулятор. Після цього ушивається підшкірна клітковина і шкіра.

Чи довго триватиме операція?
Від 50 хвилин до 2.5 годин.

Які можуть виникнути ускладнення?
Імпантація кардіостимулятора порівняно прогнозована процедура. Проте, як і з більшістю інвазивних процедур, можуть виникнути ускладнення. Вони в себе включають:

• Інфекування (рідко).
• Кровотеча (вкрай рідко).
• Перфорація стінки серця (вкрай рідко).
• Перфорація плевральної порожнини (вкрай рідко).
• Інфаркт міокарду (вкрай рідко).
• Формування гематоми у порожнині шкіри, де поміщений кардіостимулятор (рідко).

Окрім цього існує декілька можливих пізніх ускладнень, пов’язаних із ендокардіальним електродом:

• Дислокація (зміщення) електродів (рідко).
• Перелом металевої жили електроду (вкрай рідко).
• Порушення ізоляції електрода (рідко).
• Втрата з’єднання електрода з корпусом кардіостимулятора у місці (вкрай рідко).
• Потоншення шкіри над кардіостимулятором з формуванням пролежня (вкрай рідко).

З якої сторони мені встановлюватимуть кардіостимулятор?
Якщо немає ніяких протипоказів, імплантація кардіостимулятора проводиться зі сторони протилежній стороні робочої руки (у правші – зліва, у шульги – справа).

Після того як все заживе, як виглядатиме моя шкіра над кардіостимулятором?
Сучасні кардіостимулятори тонкі, тому його майже не буде помітно під шкірою.

Післяопераційний період.

Що буде після операції?
Під час постопераційного періоду лікар слідкуватиме за належною роботою кардіостимулятора і за процесом загоєння рани.

Як довго я буду в лікарні?
Це залежить від вашого стану і це питання вирішуватиме лікар, зважаючи на показники Вашого здоров’я. Стандартний час перебування в нашому стаціонарі становить до 5 діб.

Якщо мене щось турбуватиме після операції що мені робити?
Про всі скарги потрібно повідомляти свого лікуючого лікаря, він допоможе розібратись у ситуації що виникла.

Життя з кардіостимулятором

Чи зможу я після імплантації кардіостимулятора працювати?

Протягом перших 4 тижнів після операції слід утриматись від різких активних  рухів руками; пізніше – можете повноцінно рухатись. Любительське водіння автотранспорту дозволене через 1 тиждень після операції, а професійне – після 4 тижнів. Не забувайте, хорошого потрошку, слід працювати і розважатись в міру. Фізична активність повинна допомагати вам, а не заважати. Варто уникати дії прямих сонячних променів на рубець протягом 10 місяців після операції.

Чого слід уникати в житті, щоб не пошкодити імплантований кардіостимулятор?
Слід уникати силових видів спорту (єдиноборства, бокс, вільна боротьба і подібних), мисливство.

Коли мене випишуть, що далі?
В призначений лікарем термін Ви будете приходити на обстеження для контролю роботи кардіостимулятора і коригування медикаментозного лікування. Перевірка імплантованого пристрою після першого року по операції повинна проводитися один раз у 10 місяців.

Чи можна користуватись телефоном, телевізором, електричними пристроями?
Сучасні системи кардіостимуляції містять фільтри, які здатні послабити зовнішні електромагнітні сигнали, тому побутові пристрої ніяк не впливають на роботу сучасних кардіостимуляторів.  Слід уникати дії сильного електромагнітного поля (магнітні рамки металошукачів в аеропортах, супермаркетах, високовольтних ліній електропередач; уникати проходження МРТ, якщо пристрій не МРТ-сумісний).
На етапі планування проходження хірургічних процедур, літотрипсії, променевої терапії та черезшкірної електричної стимуляції порадьтесь з Вашим куруючим лікарем.

Чи можна планувати вагітність з імплантованим електрокардіостимулятором?
Вагітність не протипоказана!

В ньому є батарея? Вона може розрядитись?
У кардіостимуляторі є вбудована батарея, тривалість прогнозованої роботи якої спостерігає Ваш лікар. Коли термін її роботи наближається до закінчення, виникає потреба у заміні кардіостимулятора, оскільки він нерозбірний. При цьому попередньо імплантовані серцеві електроди майже завжди зберігаються.

Я себе погано почуваю, що мені робити?
Звернутись до Вашого лікаря. Особливу увагу звертайте на таке: стає важко дихати, набрякають ноги,  втрачаєте свідомость, відчуваєте запаморочення, частота серцевих скорочень значно відрізняється від рекомендованої куруючим лікарем.

Рекомендації розроблено О.А.Мишаківським, І.В.Юрочком.